Між іншим...

У сорокарічного шкільного вчителя знайшли неоперабельний рак і дали йому лише рік життя. Учитель був міцних англосаксонських кровей і суворо перейнявся одним: як би забезпечити дружину і дочок, що залишаються без жодних засобів до існування.

Він викладав мову та літературу і не зумів придумати кращого способу заробити стерпну суму, як спробувати написати роман. І такий роман, щоб його добре читали та купували.

Читачів він представляв у вигляді своїх учнів та їх батьків. І героїв представляв в такому ж дусі. Життя він представляв тільки на прикладі рідної робочої околиці.

Справа була новою але він відразу втягнувся і захопився. Термін підтискав. Він спішно і відчайдушно опановував ремесло. Висока література його не цікавила. Його було треба залишити авторське право сім'ї та забезпечити їх на все життя/

І до кінця свого року Ентоні Берджес завершив свій роман «Заводний апельсин». Мільйон він заробив практично миттєво! У культовому фільмі зіграв юний Малькольм Мак-Дауелл. Шпана наділа казанки і стала питати в барах молоко. Книгу перевели на півсотні мов.

Чи не свій від удачі і виконаного обов'язку Берджес добре випив і пішов до лікаря. Той подивився знімки, погортав історію хвороби і витріщив очі: раку не було. Берджес одужав.

Він став письменником. Написав понад 50 книг. А так же почав писати музику і створив 175 музичних творів. Навіть симфонічний оркестр замовляв твори у Берджеса ...

Павел Бойко

На днях я сделал репост очень неоднозначного решения суда о ДТП с участием самоката. Я ожидал сознательной дискуссии об этой проблеме. Однако, вместо неё, увидел две позиции "наконец-то этих дебилов-самокатчиков прищучили" и "радуйтесь, дебилы, теперь самокатчики поедут на дороги, где их будут сбивать машины". Третьей позиции не было. То есть, не было разумной позиции.
Поэтому, я решил написать этот текст.
Сразу хочу отметить. Наше государство - такое же убожество, как и те, кто брызжет слюной, вместо сознательной дискуссии. Во всех сферах, где нет коррупционного интереса, государство сталкивает лбами людей, вместо решения проблемы, и наблюдает срач со стороны. А люди, всегда рады, грызутся и ненавидят друг друга. Простой пример по аналогии - льготники с маршрутчиками. Но... проблема-то никуда не делась и решать её, вообще-то, должно именно государство. И тогда убогое государство вводит штрафы и запреты, создав из карманов людей себе новую коррупционную кормушку. Всё. Так повторяется раз за разом.( Collapse )
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3080650.html.

🍁 За інформацією глави офісу ГО "Міжнародне співтовариство з прав людини" К. Золотаревського, запит України на відновлення доступу до засобів спостереження і обізнаності з ситуацією на морі відхилений структурами НАТО.

➡️ НАТО вважає що підтримка Канади, Італії, Іспанії, США і Великобританії - зусиль Румунії та Болгарії щодо захисту повітряного і морського простору Чорноморського басейну цілком достатнім для забезпечення безпеки в регіоні.

➡️ Нагадаю, у квітні ц.р. США припинили передачу розвідувальних даних космічних систем спостереження з високою роздільною здатністю для ГШ ЗС України.

❗️Неофіційна причина: західні партнери зробили висновок, що частина інформації, отримана за допомогою космічних систем країн Альянсу, потрапляє до ГРУ МО РФ. Злив операції по "вагнеровцям" підтвердив попередні підозри. Агент Зермак недарма їсть свій хліб. Вірніше, російський.

І чого ми досі не в НАТО?

Helgi Sharp

Это обалденная картинка. Это его личный праздник, праздник всех, кто работал с ним рядом 17 лет, и праздник Человечества. Это тот момент, "когда сыграли Баха". Когда сама гордишься тем, что человек.

Все стало на свои места, едва сыграли Баха...
Когда бы не было надежд - на черта белый свет?
К чему вино, кино, пшено, квитанции Госстраха
И вам - ботинки первый сорт, которым сноса нет?

( Collapse )

Власне майно тому й називається "власним", що ви за нього ВЖЕ заплатили - і вартість і податки. Подвійне-потрійне оподаткування - це пряме грабіжництво. Коли ми прийдемо до влади, нічого подібного не буде.

А помимо Гардиан "в жопу запихивать" еще надо будет BBC и два десятка других европейских изданий. Прославились на всю Европу.



Что до Арестовича, то он лжец. Лжет в каждом своем утверждении.

( Collapse )

Окей, розпишу маленьнку власну думку щодо жіночої форми на параді.

Є така штука - стереотипи візуального сприйняття. Їх можна оцінювати по-різному, але вони є.

Коли Хрещатиком йшла колонна дівчат в польовій формі, вони випромінювали силу і міць. Вони демонстрували ключову зміну - за Україну став увесь народ, а не лише якась його частка. В нас загальна війна за право на наше існування. І жінки в ній теж воюють. І вони такі: сильні, красиві та небезпечні.

Вибачте, але жінки у парадній формі з підборами та спідницями не будуть викликати такого враження. Вони будуть здаватися уніформістками. Ну, знаєте, як інколи дівчата йдуть просто в красивій формі, типа чирлідингу. Так, може в мене неправильне сприйняття, але яке вже є.

І позбавте мене, будь ласка, посилань на "а от в Японії..." В Хєронії. Жіноча уніформа зі спідницями в європейських та окремих азійських країнах спирається на військову традицію 20 сторіччя, коли жінка в війську була здебільшого обслуговуючим персоналом.

В нас вже інша. Наша традиція кується тут і зараз. В ній жінка воює разом із чоловіком. Хай їх менше, али вони є. А в спідницях та на підборах воює тільки шотландська кіннота.

Тож моя скромна думка.

- ну нафіг з українського парадного однострою взагалі окремі елементи жіночої форми. Жіночі розміри - так, жіночі крої - так, але штані та взуття без підборів. Для повсякденки можна залишити за бажанням.

- хоча б деякий час я б ще волів бачити жінок на параді саме у польовій формі та зі зброєю. Просто щоб затвердити візуальне сприйняття жінки-воїна.

ІМХО.

Victor Tregubov

В 1850-х годах в Сан-Франциско был полный бардак. Многие должности в правлении города захватили головорезы и выходцы из австралийской каторжной колонии. Тысячи иностранцев и преступников направлялись в город, не готовый к их ассимиляции. Города, в котором деловые люди настолько были заняты поиском прибылей, что отказывались выступать в качестве присяжных заседателей и даже просто голосовать.

В результате чиновники назначали себе все более высокую плату и доили казну штата, тратя большие суммы без отчетов.

Полиция нашла общий язык с преступниками и их союзниками. Не проходило и ночи без взломов, грабежей или стрельбы...

Криминальные авторитеты убивали безоружных людей, а полицейские и судьи называли это самозащитой.

В один из дней мая 1865 г. после серии таких убийств и оправданий убийц люди вышли на улицы и потребовали для убийц смертной казни через повешение.

Прибыли войска. Мэр Ван-Несс предостерегал: «Позвольте действовать закону. Справедливость будет восстановлена». Но люди уже насмотрелись на «справедливость» власти. Они отказывались разойтись.

( Collapse )

Ска.
Ска.
Ска.

Какое же мелкое, блошиное говно.

Когда спецслужба большой воюющей страны прогибается под стареющего полупокера, поп-звезду тех, кому за сорок два раза.

А, блин, неудивительно же, ведь спецслужбой управляет продюсер голубых огоньков, для которого этот стареющий полупокер - звезда невиданных высот.

А, блин, неудивительно же, президент ведь у нас актер голубых огоньков, которого выбрали за умение гнусавенько прочесть с листика спичи о том, как все плохо.

Как же тошно. Это ж даже не злодеи, это мелкие шестерки, блохи, которым настоящий злодей и собаку бы выгуливать не доверил.

Виктор Трегубов

Громадянка України Людмила Ж. (це реальна людина, усі контактні дані та копії документів є) начебто «взяла кредит» через додаток Дія.

Звісно, вона цей кредит не брала. Звісно, вона навіть не зареєстрована у Дії. Звісно, на момент оформлення шахрайського кредиту у неї не було навіть ID-картки (а був старий паперовий паспорт-книжечка). Нікому не повідомляла свої паролі, не віддавала телефон, усвідомлювала можливі наслідки.

Пані Людмила звернулася зі скаргою у кредитну установу, яка надала кредит – але та відповіла, що «у Товариства відсутні достатні підстави вважати, що кредитний договір з Товариством замість хххх Людмила хххх укладено іншою особою».

Пані Людмила написала заяву в поліцію та кіберполіцію, три години провела у Дніпровському райвідділі, віддала їм купу документів та даних з банків, за якими можна встановити зловмисників, спілкувалася потім зі слідчим. Результат: «Ми вам зателефонуємо, якщо щось з’ясуємо». І тиша, протягом вже трьох місяців.

Постраждала також звернулася в Дію – і отримала стандартну відписку з набором штампів «у зашифрованому вигляді», «підтверджена сертифікатами безпеки», і що дані користувачів в Дії таки зберігаються.

( Collapse )